Головне меню
Хороша публічна мова має бути перш за все змістовною, цілеспрямованою.
Хороша публічна мова має бути абсолютно грамотною як в області вимови, так і в області граматичного виразу думки.
Хороша публічна мова менше всього схожа на декламацію, вища її якість — невимушена розмова (бесіда) із слухачами на цікаву животрепетну тему.
Найважливіша особливість публічної мови — тісний контакт (спілкування) із слухачами, бажання поділитися з ними своїми думками і міркуваннями.
Хороша публічна мова не може бути хаотичною. Вона має бути послідовною і розумною в усіх відношеннях.
Оволодіваючи мистецтвом мови, треба пам'ятати, що навчитися можна не тільки правильній вимові, але і правильному, впорядкованому мисленню.
Завзятість, наполегливість і терпіння — ось що перш за все необхідне починаючому оратору.
Тема вашого виступу обов'язково має бути цікавою для вас і для ваших слухачів.
Готуючись до виступу, прочитайте не одну статтю, а декілька, зіставте між собою точки зору різних авторів. Використовуйте, якщо це необхідно, словники і довідники.
Складіть ясний і послідовний план вашої промови по схемі: вступ, головна частина, висновок.
Не треба прагнути блиснути своїми знаннями, уникайте зайвих подробиць і доказів — беріть для промови тільки найістотніше.
Уникайте стрибків і пропусків, договорюйте думку до кінця.
Піклуйтеся про зовнішню сторону мови. Не захоплюйтеся жестикуляцією. Говорити треба не поспішаючи.
Розвивайте свої голосові дані. Тренуйте і удосконалюйте мовний апарат. Добивайтеся виразної і ясної дикції.
Тренуйтесь у виголошуванні промов на найрізноманітніші теми.
Не пропускайте голосних звуків.
Не подвоюйте і не потроюйте приголосних.
Стежте за тим, щоб приголосні звуки В і М, що знаходяться між голосними, були добре чутні; не проковтуйте їх.
Виразно вимовляєте початковий приголосний звук, особливо в тих випадках, коли за ним слідує інший приголосний.
Договорюйте кінці слів (не ковтайте їх), особливо в прикметниках і у власних іменах.
Не спресовуйте слова. Не створюйте безглуздих поєднань.
Уважно вслуховуйтесь в мову майстрів художнього слова, артистів драматичних театрів і кіно, а також в мову дикторів центрального радіо і телебачення.
Стежте за своєю вимовою.
При нагоді запишіть свою мову на диктофон. Кілька разів прослуховуйте записане, відзначаючи вади і погрішності у вимові.